У період з 2010 до 2019 року в Киргизстані 12-13 відсотків смертей щорічно були пов’язані із забрудненням повітря. На фото – автомобільний затор у Бішкеку. Киргизстан: забруднення повітря – одна з причин передчасної смерті та проблем зі здоров’ям Охорона здоров’я
Агентства ООН у Киргизстані провели дослідження причин забруднення повітря в країні, а також вивчили його негативні наслідки для здоров’я мешканців Бішкеку та його околиць. І результати виявилися невтішними: погана якість повітря веде до серцево-судинних, респіраторних та онкологічних захворювань, а однією з головних причин поганої екології є використання вугілля для опалення будинків.
Чому я задихаюся?
39-річна мешканка Бішкека Гулаїм Айилчі ось уже другий рік страждає від алергії, що незрозуміло звідки взялася. Печіння в горлі стало турбувати її постійно. Раніше я не розуміла тих, хто скаржився на закладеність носа в теплу пору року, або тих, хто страждав від кашлю без ознак застуди. . Але сама тепер страждаю від постійного неприємного першіння в горлі. Після походу до лікаря почула несподіваний для себе діагноз: у вас алергія, причини якої точно невідомі», – розповіла Гулаїм Айилчі в інтерв’ю Службі новин ООН. Багато будинків у Киргизстані опалюються вугіллям.
«У Бішкеку погана якість повітря спостерігається протягом усього року, а екстремально високі рівні забруднення атмосферного повітря припадають на зимовий опалювальний період. Середній рівень впливу в домогосподарствах становить 7,3 ± 1,7 мкг/м-3, що вище за допустимі ВООЗ норм», – йдеться в дослідженні.
У період з 2010 до 2019 року в Киргизстані 12-13 відсотків (або 4100-5000) смертей щорічно були пов’язані із забрудненням повітря. Витрати на охорону здоров’я, пов’язані із забрудненням повітря в республіці, оцінювалися у 388 мільйонів доларів або 6 відсотків від валового національного доходу у 2015 році. За словами Гулаїм, причина активного використання вугілля житловим сектором, як у містах, так і передмістях у Киргизстані, пов’язана з дешевизною цього виду палива. Електрика, що отримується від ТЕЦ або ГЕС, набагато дорожча. «Так, оплата за опалення квартири загальною площею приблизно 100 квадратних метрів у центрі Бішкека обходиться в залежності від сезону від 10 тисяч. до 20 тисяч сомів (112-230 доларів), а опалення житлового будинку вугіллям – у середньому в 600-800 сомів на місяць, тобто в 10-20 разів дешевше», – пояснює Айилчі. 60~p>Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) у вересні 2021 року оновила свої Глобальні рекомендації щодо якості повітря, які доводять негативний вплив забрудненого повітря на здоров’я людей. ЮНІСЕФ і ПРООН закликають усі без винятку країни світу подбати про якість повітря, що призведе до покращення здоров’я людей і, відповідно, скорочення витрат на охорону здоров’я.
Що робити?
На думку президента Центру розвитку відновлюваних джерел енергії та енергоефективності (CREEED) Тетяни Вєдєнєвої, причин забруднення повітря в столиці Киргизстану кілька. «Бішкек ось уже кілька років у топі найбільш забруднених міст світу за якістю повітря. Найбільший “внесок” у це вносять вугілля та відходи, які використовуються для опалення будинків у передмісті Бішкека, а також транспорт», – сказала Веденєва в інтерв’ю Службі новин ООН.
Вирішення проблеми має бути комплексним, вважає вона. Перший крок має торкнутися домогосподарства та приватного сектора, які використовують для обігріву вугілля та відходи. Необхідно, зокрема, проводити інформаційні кампанії, які познайомлять населення з концепцією енергоефективності, яка включає такі елементарні кроки, як утеплення стін та вікон будинків, перехід на ефективніші вугільні котли, використання енергозберігаючих ламп. Все це допоможе зберегти тепло в будинках без зайвої «топки». Другим кроком може стати переведення на «чисте» паливо муніципального транспорту. Необхідно, зокрема, відмовитися від дизельних «маршруток» та перейти на газові автобуси та тролейбуси. Мерія Бішкека вже робить кроки в цьому напрямку.
Відновлення дикої природи сприяє боротьбі зі зміною клімату в Азії
«Третій крок – це збільшення частки виробництва електроенергії відновлюваних джерел, які поки що в енергокорзині країни становлять трохи більше 1,5 відсотків, хоча Киргизстан взяв на себе зобов’язання до 2030 року підняти цей показник до 10 відсотків. На жаль, для розвитку сонячної та вітро-генерації в Киргизстані є низка перешкод. Одна з них – політична нестабільність і недосконалість законодавства, чому інвестори не почуваються в безпеці і не впевнені в отриманні віддачі від вкладених ними інвестицій», – заявила експерт. Проблема для інвесторів полягає у низькій вартості електроенергії, яка не дає потенційним інвесторам надії на прибуток від вкладень у відновлювані джерела. Так, один кіловат енергії до Киргизстану коштує 1 сом, це приблизно один цент, тоді як у Європі цей показник становить близько 30 центів. Низька вартість електроенергії робить впровадження заходів з енергоефективності економічно невигідним. За словами Вєднєєвої, Киргизстану належить подолати ще безліч перешкод на шляху до більш «зеленого» майбутнього. Країні, зокрема, необхідно вдосконалити законодавство у цій сфері. Комплексне вирішення проблем, упевнена експерт, дозволить владі Киргизстану вирішити проблеми у сфері екології та покращити якість повітря по всій країні.
