“Я все ще бачу ніж і жінку, яка мене тримала”, – каже Хаваа Мохамед Каміл. Зараз їй 30, вона зазнала жіночого обрізання, коли їй було лише шість років. Цей досвід, який залишивши не лише фізичні, а й психологічні шрами. «Я боюся чоловіків, усіх, всього», – розповіла вона співробітникам ЮНФПА, агентства ООН із сексуального та репродуктивного здоров’я. Жіноче обрізання визнане на міжнародному рівні порушенням прав людини. Більше 230 мільйонів дівчат і жінок у всьому світі пережили цю операцію, і, за оцінками, ще близько 27 мільйонів можуть піддатися їй протягом наступних п’яти років. 25-UNFPA-Djibouti-03.jpg/image1440x560croptitle=”Хаваа Мохамед Каміл.” loading=”lazy” width=”600″ height=”400″>Хаваа Мохамед Каміл.
Хаваа вирішила направити свій страх і гнів на те, щоб стати активісткою організації, що фінансується ЮНФПА Elle, яка займається підтримкою сексуального та репродуктивного здоров’я в Джібуті. Співробітники організації подорожують зі столиці країни, міста Джибуті, у віддалені села та розповідають про наслідки жіночого обрізання місцевому населенню, у тому числі хлопчикам та чоловікам, які можуть відіграти важливу роль у зміні громадських установок. Це революційний крок для традиційних громад у Джибуті. своїх доньок від цієї процедури. Після того, як представники Спільної програми ЮНФПА-ЮНІСЕФ з викорінення жіночого обрізання відвідали її село Отой та прочитали лекцію про шкоду операції, Хадіджа вирішила приєднатися до боротьби. «25 років тому я дозволила цьому статися з моєю донькою, – розповіла ЮНФПА. – Але я поклялася захистити свою внучку». Хадіджа, яка сама пережила процедуру, знає біль, який слідує за жіночим обрізанням. Операція також веде до інфекцій, ускладнень під час пологів, а іноді навіть смерті. «Ми втратили багатьох жінок, які спливли кров’ю, перш ніж змогли дістатися до лікарні», – каже вона.
Хадіджа виступає за ліквідацію жіночого обрізання у Джібуті.
Хадіджа почала говорити про обрізання спочатку з жінками, потім із чоловіками і навіть із релігійними лідерами. І Хаваа, і Хадіджа часто стикалися з нерозумінням і навіть терпіли остракізму з боку своїх громад за поширення «хибної інформації». «Люди підозрювали, що маю сховані мотиви, – згадує Хадіджа. – Вони не могли повірити, що я роблю це безкоштовно, від щирого серця». Але жінки не збиралися здаватися. «Я пишаюся змінами, які ми бачимо сьогодні», – говорить Хаваа. Хадіджі вдалося досягти особливо вражаючих результатів: її село нещодавно публічно заявило про відмову від практики жіночого обрізання. «Зміни вимагають часу, але врешті-решт вони відбуваються», – наголосила вона. Він викладає французьку мову. Він також навчатиме дітей необхідності захищати права і благополуччя дівчаток.
Хаві Мохаммед.
Зараз вона веде популярну радіопрограму, виступає на телебаченні і читає лекції у мечетях, нагадуючи, що жіноче обрізання не має відношення до ісламу. – Але нове покоління інше. Багато матерів сьогодні освічені, поінформовані». 62~
Дочки та племінниці Хаві – живе доказ її стійкості: незважаючи на тиск з боку сім’ї та членів громади, жодна з них не зазнала жіночого обрізання. «Я перенесла багато болю, і я не дозволю жодній дівчині страждати так, як я», – каже Хаві.
