«Відвідування Семипалатинського полігону чотири роки тому викликало в мене справжній шок: навколо тяглася одна лише порожнеча – 360 градусів плоского ґрунту, і на ньому – нічого, крім трави», – згадує в інтерв’ю Служби новин ООН Хіротсугу Терасакі, Генеральний директор японської неурядової організації «Сока Гаккай».
У рамках Другої Наради держав-учасниць Договору про заборону ядерної зброї у штаб-квартирі Організації Об’єднаних Націй у Нью-Йорку відбулася демонстрація документального фільму “Я хочу жити далі: нерозказані історії Полігона”. Картина була створена Центром міжнародної безпеки і політики (CISP) за підтримки «Сока Гаккай».
майданчиком для випробувань радянської ядерної зброї Завдяки відвертим свідченням очевидців автори картини розкривають масштаби збитків і страждань, завданих ядерними випробуваннями трьом поколінням місцевих жителів.
- Перший тестовий вибух на Семипалатинському полігоні був проведений 29 серпня 1949 року, а всього за період до 1989 року на цьому секретному об’єкті було зроблено не менше 468 ядерних випробувань – як наземних, так і підземних. 60~p>Протягом чотирьох десятиліть радіації зазнали сотні тисяч людей. Говорити про це в ті роки було заборонено – правда розкрилася лише з здобуттям Казахстаном незалежності. 29 серпня 1991 року указом президента країни Семипалатинський ядерний полігон було закрито.
- Сучасні «хибакуся»
- Небезпека – на століття
Перший тестовий вибух на Семипалатинському полігоні був проведений 29 серпня 1949 року, а всього за період до 1989 року на цьому секретному об’єкті було зроблено не менше 468 ядерних випробувань – як наземних, так і підземних. 60~p>Протягом чотирьох десятиліть радіації зазнали сотні тисяч людей. Говорити про це в ті роки було заборонено – правда розкрилася лише з здобуттям Казахстаном незалежності. 29 серпня 1991 року указом президента країни Семипалатинський ядерний полігон було закрито.
Хіротсугу Терасакі, глава “Сока Гаккай”
Сучасні «хибакуся»
У найнебезпечніших зонах колишнього полігону радіоактивне тло досі сягає 10-20 мілірентген на годину. Попри це на прилеглих територіях досі живуть люди. Донедавна місцеве населення використовувало частину заражених земель для випасу худоби. Хіросіме та Нагасакі, але також у регіонах, де проводилися ядерні випробування або йшов видобуток урану, – каже Хіротсугу Терасакі. – Раніше термін “хибакуся” використовувався виключно для позначення жертв бомбардування двох японських міст, але тепер він охоплює всіх постраждалих в результаті випробувань атомної зброї і зазнали впливу радіації при видобутку урану». ~«Хібакуся» перекладається з японської як «люди, які зазнали впливу вибуху». За даними на 2014 рік, у живих вважалося 192 719 хібакуся. Багато з них мали серйозні онкологічні захворювання, викликані радіаційним опроміненням, отриманим після бомбардувань. вибуху та протягом двох тижнів – після; люди, які зазнали впливу радіоактивних опадів, також діти, народжені опромінення жінками. Японський уряд виплачує хібакуся щомісячну допомогу та надає медичну допомогу.
За період до 1989 року на полігоні було зроблено щонайменше 468 ядерних випробувань.
Небезпека – на століття
«Сока Гаккай» («Суспільство створення цінностей») – рух, заснований на базі вчення Нічирена, буддистського священика XIII століття . Організація активно виступає за без’ядерне майбутнє Землі. Казахстан, на території якого проводилися випробування радянської атомної бомби, також є активним учасником руху за мир без ядерної зброї. адже активність радіаційного випромінювання плутонію знижується наполовину кожні 24 тисячі років. Ризики для здоров’я наступних поколінь казахстанців будуть зберігатися століттями. «Необхідно продовжувати збирати свідчення, щоб максимально велика кількість людей дізналася про існування хібакуся в різних куточках планети, – каже Хіротсугу Терасакі. – Ось чому ми взялися за цю справу разом із друзями та партнерами з Казахстану. Об’єднання наших зусиль та впливу покликане відіграти ключову роль. Світ повинен знати…»
