Вуличний стенопис в Алматі присвячений казахським жінкам. Гендерна равенство: масштабне дослідження ООН та уряду Казахстану Жінки
Жінки в Казахстані мають достатньо прав та можливостей – так вважає 73 відсотки чоловічого населення країни. Серед жінок такої думки дотримуються близько 58 відсотків учасників масштабного соціологічного дослідження про гендерне равенство, проведене нещодавно в Казахстані за підтримки структури «ООН-жінки» та Програми розвитку ООН.
Між минулим і майбутнім
Незважаючи на те, що більшість опитаних висловлюються проти насильства щодо жінок, багато хто з них не усвідомлює, що примус до сексу без згоди, загрози та залякування жінок їх чоловіками чи партнерами, а також контроль зовнішнього вигляду, фінансів та спілкування дружин чи партнерок є проявами гендерного насильства. 18 відсотків опитаних повністю або частично допускають застосування чоловіками щодо дружини чи партнерки фізичного насильства, а понад 60 відсотків респондентів заявили, що чоловіки мають право повністю або частично контролювати зовнішній вигляд, спілкування та зустрічі своєї дружини чи партнерки.
«Сьогодні в Казахстані відбувається справжня боротьба думок між квазі-традиціоналістами та лібералами, – розповіла в інтерв’ю Службі новин ООН представник молодого покоління казахстанських активісток за права жінок у республіці, магістр міжнародного права Айгерим Кусаїнкізі. – Боротьба старого з новим баченням про те, якою має бути сучасна казахська жінка. Перші впевнені, що надання жінкам ще більших прав – це віяння Заходу, які суперечать казахським традиційним цінностям. Вони впевнені, що жінка не повинна працювати, не говорячи вже про її долю в політиці. Але найстрашніше, що так звані “традиціоналісти” вважають, що чоловік цілком може підняти руку на дружину, якщо вдруге вона наважиться йому заперечити».
Криміналізація насильства – стримуючий фактор для тиранів
Резонансне вбивство молодої жінки, в якому підозрюється її чоловік, колишній високопосадовець, стало серйозним поштовхом для казахстанської влади піти на такий крок, як посилення наказання за побутове насильство. Так вважає доктор права та міжнародний консультант ООН з попередження сексуальної експлуатації та наруги Халіда Ажигулова. держави і з’явилася політична воля на вживання превентивних заходів. По-перше, багатьом реально стало страшно за своїх доньок, з’ясувалося, що побутове насильство існує не десь далеко, у сім’ях, де зловживають алкоголем, і серед соціально-уразливих верств населення», – сказала Ажигулова.
По-друге, на її думку, вплинула і активна позиція журналістів. «Влада зрозуміла, що ця ситуація на прикладі цього резонансного вбивства наносить серйозний вред іміджу країни і змащує всі її досягнення. Особливо мені довелося давати коментарі багатьом виданням, щоби розповісти про причини того, що сталося», – додала співрозмовниця.
Міжнародний консультант ООН щодо попередження сексуальної експлуатації та наруги Халіда Ажигулова.
За її словами, надто гуманні закони та косметичні поправки, що проводяться пізніше, призвели лише до усвідомлення обидчиками своєї безкарності.
«Згідно зі статистикою ООН, яка була опубликована ще в 2017 році, щороку в Казахстані від рук тиранів гине понад 400 жінок, у той час як згідно з офіційною – лише 80 Я думаю, що ооновські дані більше відбивають реальний стан справ. І можу судити про це, ґрунтуючись на кількості прохань про допомогу, яка надходитиме до нас на гарячу лінію від жінок. У середньому це 40-50 дзвінків на день про факти насильства», – сказала Службі новин ОНН засновниця недержавного фонду «НеМовчі KZ» Діна Тансарі. До показників смертності жінок, за її словами, не входять випадки доведення до самогубства.
Наприкінці минулого року президент Казахстану офіційно заявив про необхідність криміналізації побутового насильства. Новий законопроект, куди було внесено понад сто поправок, було одобрено у Мажилісі та направлено до Сенату. У разі схвалення новий закон піде на підпис до глави держави.
Багатоженство та радикалізація казахстанського суспільства
Усі три співрозмовниці Служби новин ООН вважають, що питання дотримання прав жінок та радикалізація сучасного казахстанського суспільства взаємопов’язані. вані.
«У мене викликає велику тривогу той факт, що число так званих “традиціоналістів”, завзято виступаючих проти рівноправності жінок у республіці, рік у рік зростає. Майже половина чоловічого населення країни під маркою “відродження національних традицій та моральних цінностей” борються за впровадження “доколоніального устрою” (тобто дорадянського – прим. автора), коли дружини дивувалися за дітьми, доглядали чоловіка та його батьків, не сміли думати про роботу та мовчали , якщо зазнавали побоїв», – говорить Айгерим Кусаїнкізі.
«На жаль, сьогодні ми видим, як багато громадських особистостей, насамперед самі жінки, серед яких відомі співачки чи моделі, відкрито заявляють, що будуть не проти, якщо чоловік приведе до будинку другу дружину», – наголосила Айгерім. Незважаючи на те, що Казахстан є світською державою і багатоженство тут законом заборонено, соціолог і доктор міжнародного права Халіда Ажигулова вважає, що коріння такої ситуації лежить у законодавчій реформі, яка була здійснена ще в 1997 році, після п’яти років. з моменту отримання республікою незалежності.
«Дивним чином у рамках реформи 1997 року із законодавства зникли багато важливих статей щодо захисту жінок від насильства та примусу та захисту прав жінок, які були присутні у Кримінальному Кодексі Казахської РСР у 1959 року. Так, згідно зі статтею 107 у нинішньому вигляді багатоженство не є кримінальним злочином. Тим часом у сусідніх Киргизстані, Таджикистані та Узбекистані багатоженцям загрожує великий термін», – заявила Ажигулова.
Сьогодні ми видим, як багато громадських особистостей, насамперед самі жінки, серед яких відомі співачки чи моделі, відкрито заявляють, що будуть не проти, якщо чоловік приведе в будинок другу дружину
60> допоможуть казахстанському суспільству врешті-решт прийняти і сформувати нові традиції, адекватні годині. Я вірю, що казахський народ, який завжди був відкритий новому ззовні, зможе зберегти свої споконвічні цінності, які відповідають загальнолюдським. Але для цього потрібна година», – вважає активістка.
Читайте також:
ІНТЕРВ& #39;Ю | Права жінок у Казахстані: успіхи є, але багато ще належить зробити
ООН в Казахстані
У березні в Астані відбулася презентація результатів аналітичного опитування «Громадське сприйняття ґендерної рівності та розширення прав та можливостей жінок в Казахстані», яке було здійснено за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) та Структури «ООН-жінки» спільно з міністерством культури та інформації республіки. Документ був заснований на даних опитування 3800 респондентів із 17 областей Казахстану та трьох міст республіканського значення. 60«Опитування думок такого характеру проводилось у Казахстані вперше. Він є цінним джерелом актуальної інформації про сприйняття гендерної рівності та розширення прав та можливостей жінок у Казахстані, яке може бути використане національними партнерами у розробці та прийнятті ефективних стратегій», – заявила Службі новин ООН Постійний координатор ООН у Казахстані Мікаела Фріберг-Сторі. За її словами, Казахстан досяг успіхів у скороченні гендерного розриву, але попереду ще довгий шлях, особливо у питаннях рівної оплати праці та представленості жінок у вищому керівництві. Нині жінки є ключовим фактором економічного зростання. У Казахстані понад 43 відсотків малого та середнього бізнесу очолюють жінки, що робить значний внесок у ВВП та зайнятість. У 2023 році Казахстан піднявся на 62-е місце зі 146 країн у Глобальному індексі гендерного розриву завдяки зусиллям уряду, приватного сектору та громадянського суспільства. ООН відкрила 17 центрів розвитку жіночого підприємництва. Ці центри вже допомогли тисячам жінок розпочати та розвивати бізнес, використовуючи цифрові інструменти та електронну комерцію.
«Ми видим, як уже вноситись зміни до законодавства, щоб захистити жінок і дітей. Ми підтримуємо програми, спрямовані на захист прав жінок. Але нам ще багато чого належить зробити», – резюмувала Мікаела Фріберг-Сторі.
