Бразилія – спортивна країна. Тут добре розвинені футбол, волейбол, гоночні види спорту та змішані єдиноборства. Є багато яскравих спортсменів у легкій атлетиці та тенісі. Але багато секторів не розвинені належним чином. Причиною є відсутність інфраструктури, нових людських ресурсів та адміністративного менеджменту, а також низка супутніх проблем.
Проблеми бразильського спортуПогана екологіяСкладна епідеміологічна ситуаціяПроблеми національного рівняНестача фінансуванняНизький рівень довіри до керівництва країниНизькі зарплати
Проблеми бразильського спорту
У Бразилії багато хороших спортивних шкіл. Вони продовжують традиції великих чемпіонів і команд своєї країни. Але деякі фактори перешкоджають розвитку спорту. Серед них можна виділити наступні:
- погана екологія;
- недостатнє фінансування;
- нерівномірний розподіл спортивних об’єктів по території;
- недостатня підтримка з боку державних органів;
- складна епідеміологічна ситуація;
- низька заробітна плата;
- недовіра до влади;
- високий рівень злочинності.
Враховуючи поточні проблеми спорту в Бразилії, легко зрозуміти, чому обдаровані спортсмени країни випереджають менш талановитих атлетів зі Сполучених Штатів або Європи. Щоб виправити ситуацію, необхідно глибше вивчити труднощі та вжити прискорених заходів.
Цікаво, що в Південній Америці, як і в Індії, скачки – популярний вид спорту. Гравці часто знаходять корисними поради щодо ставок на скачки в Індії та використовують їх для ставок в інших країнах.
Погана екологія
У 2016 році, коли Бразилія приймала Олімпіаду, країна пройшла перевірку МОК за багатьма пунктами. Одним з ключових факторів був стан навколишнього середовища.
Ріо-де-Жанейро, яке приймало основні етапи Олімпіади з ключових видів спорту, є найбільшим містом країни. Тут проживає 15 мільйонів людей, багато з яких живуть за межею бідності. Це створює навантаження на навколишнє середовище регіону.
Дослідження, опубліковане в Associated Press, виявило надзвичайне забруднення водойм у Ріо-де-Жанейро, спортивній столиці країни. Рівень патогенних бактерій там у 1,6 мільйона разів вищий. Це означає, що спортсмени ризикують заразитися і вибути зі змагань, якщо вони займаються водними видами спорту на відкритих територіях.
Водні види спорту, яким заважає погана екологія Бразилії, включають в себе:
- веслування;
- плавання у відкритих басейнах;
- дайвінг;
- вітрильний спорт;
- професійний дайвінг тощо.
Прикладом можуть слугувати Олімпійські ігри 2016 року в Ріо-де-Жанейро. Тоді спортсмени вищезгаданих дисциплін були змушені приймати антибіотики, побоюючись заразитися бактеріями з місцевих водойм. Вони використовували захисні костюми та дезінфікували все тіло після тренувань або змагань.
Окрім забруднених водойм, варто згадати про звалища сміття. Вони зустрічаються всюди, від густонаселених районів Ріо-де-Жанейро до неглибоких вуличок сільських центрів.
Погана екологія спричиняє поширення хвороб, які не зустрічаються в більш розвинених країнах. Крім того, це заважає проведенню чемпіонатів світу та місцевих змагань.
Туристи, помічаючи погані умови в Бразилії, проводять більше часу в готельних номерах, ніж на свіжому повітрі. Це знижує рівень доходів, які традиційно приносять країні спортивні події.
Складна епідеміологічна ситуація
Говорячи про погану екологію, варто згадати, що Бразилія не досягла значних успіхів у боротьбі з серйозними захворюваннями. Так було у випадку з вірусом Зіка, який лютував під час Олімпіади. Через те, що уряд країни не гарантував 100% захисту, 18 олімпійцям довелося розпрощатися зі своїми мріями – спортсмени не потрапили на змагання.
За 8 років МОК не виявив серйозних порушень з точки зору запобігання епідеміологічної ситуації в країні. Проте всіх, хто їхав на Олімпійські ігри, попереджали про можливість зараження згаданим вірусом.
У 2019 році ситуація знову погіршилася. Причина – поширення коронавірусу. Бразилія стала країною, яка значно постраждала від COVID 2019. Понад 682 000 людей померли, а кількість інфікованих перевищила 18 мільйонів.
Причиною такої високої кількості летальних випадків є те, що влада тривалий час не закуповувала вакцини та не надавала мешканцям інших засобів захисту від вірусу.
Проблеми на національному рівні
Розвиток епідемії значною мірою був зумовлений специфічною політикою президента країни. Всупереч рекомендаціям міністрів охорони здоров’я, політик вважав заходи дистанціювання “неприйнятними в нинішніх економічних умовах”.
У червні 2021 року Бразилія посіла друге місце у світі за рівнем смертності через COVID-2019. Натомість президент порадив міністрам спорту провести всі ключові чемпіонати без обмежень.
Жаїр Болсонару збирався провести Кубок Америки на бразильській землі. Але навіть самі спортсмени були проти такого рішення, адже серед них були десятки тих, хто втратив близьких під час пандемії через відсутність обмежувальних заходів та належного лікування.
Як це вплинуло на спорт:
- критика політика призвела до розколу;
- спалахнули заворушення серед бразильців, які любили футбол, але не хотіли, щоб уряд приділяв йому більше уваги, ніж лікуванню від ковіду;
- рівень вакцинації серед спортсменів зріс – але лише серед футбольних клубів, які на той час мали 70% захисту для своїх гравців.
COVID 2019 був останньою великою проблемою для Бразилії та світового спорту в цілому. Але крім цього, в країні є багато інших недоліків.
Брак фінансування
Бразилія переживає затяжну фінансову кризу з 2011 року. Вона впливає на всі галузі країни, в тому числі і на розвиток спорту. Брак фінансування призвів до того, що в 2014 році було майже скасовано Чемпіонат світу з футболу, а в 2016 році – Олімпійські ігри, які мали відбутися в Бразилії.
Причина була банальною: у країни просто не вистачало грошей, щоб якісно і вчасно завершити всі заплановані об’єкти. Тоді, у 2014 році, президент МФК опублікував у своїй соціальній мережі пост із зображенням недобудованої інфраструктури, задаючись питанням, чи зможе Бразилія привести до ладу ключові об’єкти за кілька днів до початку змагань.
Скандалу вдалося уникнути. Але не до кінця. Багато з тих, хто відвідав Олімпіаду, відзначили наступні проблеми:
- Погані умови проживання для спортсменів. Мінімальна охорона, “нульовий” сервіс, незручне планування кімнат.
- Погане харчування. Місцева кухня була специфічною. Вибір страв був досить бідним. Саме тому учасники чемпіонату світу та олімпійці відмовлялися від бразильської їжі.
- Погана інфраструктура. Австралійській команді запропонували кімнату без води та електрики. Італійці також мали проблеми з проводкою. Американцям довелося зупинитися на окремому човні, побоюючись поганих умов у наданому готелі.
Вищезазначені проблеми є лише частиною внутрішніх труднощів, які відображаються на спортивних успіхах місцевих спортсменів.
Низький рівень довіри до керівництва країни
У Бразилії проблеми зі спортом починаються на високих рівнях влади. Прикладом є антисоціальна акція, яка призвела до масових демонстрацій, проведення чемпіонатів під час пандемії та зростання невдоволення.
Спорт постраждав від ще більшого скорочення фінансування та відсутності перспектив для деяких дисциплін. Так, у Бразилії є ключові напрямки, які уряд підтримує на національному рівні. Це футбол і волейбол. Представникам інших видів спорту доводиться важче.
Через часті демонстрації бразильців у різних регіонах страждає інфраструктура. Так було перед Чемпіонатом світу з футболу та Олімпійськими іграми, коли в містах відбувалися масові протести.
Громадські заворушення розхитують існуючу систему. Результат – ще менше грошей, особливо на спорт і культурний розвиток.
Низькі зарплати
Незважаючи на сильні футбольні та волейбольні школи, багато гравців не прагнуть залишатися на своїй малій батьківщині. У Бразилії топ-спортсменам платять приблизно в 10 разів менше, ніж у США чи Європі. Тому ключові гравці спорту вищих досягнень, такі як Неймар, залишають свою країну за першої ж нагоди.
Крім того, рівень місцевих ліг у деяких видах спорту поступається європейським чи американським, навіть якщо національна збірна країни очолює рейтинги. Наприклад, у футболі. Бажаючи вдосконалюватися, кращі гравці також залишають місцеві клуби.
Спортивна інфраструктура в Бразилії частково створена. В основному для футболу та волейболу. Але в більшості випадків кількість стадіонів і спортивних шкіл є недостатньою.
Крім того, багато секцій залишаються платними, а більшість бразильських сімей з низьким рівнем доходу просто не можуть собі цього дозволити. Тому діти обирають дисципліни, в які не потрібно вкладати гроші, щоб відточувати свої навички, мріючи стати другим Неймаром чи Гібою.
